Остеосинтез

У дослівному перекладі з грецького остеосинтез - це з'єднання кісток. Мета остеосинтезу - забезпечення стабільної фіксації відламків в правильному положенні із збереженням функціональної осі сегмента, стабілізація зони перелому до повного зрощення.

Класифікація методів остеосинтезу

1. По часу постановки:

• первичнні
• відстрочені

2. По способу введення фіксаторів:

• Погружний або внутрішній (імплант ховається під шкірою)
• Непогружний (імплант знаходиться зверху шкіри)

Окремо розрізняють новий метод — ультразвуковий остеосинтез

Методи остеосинтеза

Зовнішній черезшкірний компресійно-дистракційний остеосинтез

Зовнішній черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез виконується за допомогою компресійно-дистракційного апаратів (Ілізарова, Волкова - Оганесяна, Гудушаури, Ткаченко, Обухова, Акулича та ін.) Цей метод дає можливість не оголювати зону перелому, можливість ходити з повним навантаженням на нижню кінцівку, без ризику зміщення відламків, також не потрібна гіпсова іммобілізація. Використовуються фіксатори у вигляді металевих спиць або цвяхів, проведених через відламки кісток перпендикулярно до їх осі.

Погружний остеосинтез

Погружний остеосинтез - це оперативне введення фіксатора кістки безпосередньо в зону перелому. Залежно від розташування фіксатора по відношенню до кістки даний метод буває внутрішньокістковий (інтрамедулярним), накістковий і черезкістковий. Для внутрішньокісткового остеосинтезу використовують різні види стрижнів (цвяхи, штифти), для накісткового - різні пропонують з гвинтами, шурупами, для черезкістковий - гвинти, спиці. Нерідко можливе поєднання цих видів остеосинтезу.

Внутрішньокістковий остеосинтез

Внутрішньокістковий остеосинтез може бути закритим і відкритим. При закритому після зіставлення відламків по провіднику через невеликий розріз далеко від місця перелому вводять під рентген-контролем фіксатор. При відкритому зону перелому оголюють, відламки пропонують і в кістковий канал зламаної кістки вводять фіксатор.

Накістный остеосинтез

Надкістковий остеосинтез виробляють за допомогою фіксаторів-пластини різної товщини і форми, що з'єднуються з кісткою за допомогою шурупів і гвинтів. Іноді при накістковмуо остеосинтезі в якості фіксаторів можливе застосування металевого дроту, стрічок, кілець і півкілець, вкрай рідко - м'який шовний матеріал (лавсан, шовк).

Черезкістковий остеосинтез

При черезкістковому остеосинтезі фіксатори проводяться в поперечному або косо поперечному напрямку через стінки кісткової трубки в зоні перелому.

Покази до остеосинтезу

• Остеосинтез показаний при переломах що не зростаються і тих що зрослись не правильно.
• Остеосинтез показаний при переломах с високим ризиком пошкодження навколишніх тканин ,судин, нервів.
• При багатьох внутрішньосуглобових переломах остеосинтез являється найбільш оптимальним вибором методу лікування.
• Остеосинтез являється вибором методу лікування таких переломів ,як перелом ліктьового відростка і надколінника зі зміщенням відламків і переломів, де высокий ризик перетворення закритого перелома у відкритий.

Протипоказання до проведения остеосинтезу :

• Наявність інфекційного процесу
• Виражений остеопороз
• Алкоголізм
• Лімфовенозна недостатність
• Порушення периферичного кровообігу
• Обширні відкриті переломи з пошкодженням або забрудненням м"яких тканин
• Загальний важкий стан або наявність важких соматичних захворювань ( в тому числі серцево-судинна недостатність).

Остеосинтез проводять під місцевим і загальним знеболенням в спеціалізованих медичних закладах.

Остеосинтез виконує лікар травматолог ортопед. У нашій клініці працюють лікарі вищої категорії зі стажем роботи в ортопедо - травматологічному відділенні більше 10-ти років.

Статтю підготував, Василов Валентин Васильович, кандидат медичних наук, магістр медицини.

Телефонуйте 066-418-28-61